Портерно-стаутна дегустація

Минулої суботи пройшла вже традиційна пивна дегустація, влаштована нашою спільнотою бірофілів. Такі посиденьки влаштовуємо двічі на рік (якщо не враховувати "звичайні" зустрічі для спілкування і обміну колекційним матеріалом). Минулі рази це були Дегустація українського пшеничного пива та Дегустація українського темного пива. Цього ж разу влаштували портерно-стаутну дегустацію і, враховуючи тематику, лише українським виробником не обмежувались.

Всього було зібрано 20 сортів, які були поділені на 2 категорії - балтійські портери (або портери низового бродіння) та змішана категорія стаути + портери верхового бродіння.

Дегустація як і минулі рази проходила всліпу, за десятибальною шкалою, по одній - найвищій та найнижчій оцінці при підрахунку відкидалось. І нагадую, що всі учасники - просто любителі пива, жоден професійний сомельє чи дегустатор участі не брав і в більшості таке оцінювання зводилось до "подобається/не подобається".

Категорія портери верхового бродіння + стаути

Місце	Назва	ТТХ	Країна	Сер. оцінка
1	Porter Molotov	9,5%	Іспанія	8.5
2	De la Senne Stouterik	4.5%	Бельгія	8.3
3	K&F Porter (homebrew)	16,0%, 5,6%	Україна	7.4
4-5	O’Hara’s Irish Stout	4.3%	Ірландія	7.0
4-5	De Molen Hamer & Sikkel	13,0%, 5,7%	Нідерланди	7.0
6	Fuller’s London Porter	13,3%, 5,4%	Англія	6.4
7	Guinness Original	12,3%, 5.0%	Бельгія	6.2
8	Faxe Stout	17,5%, 7,7%	Данія	6.1
9	Lausitzer Schwarzes Porter	4,4%	Німеччина	3.8
10	Altbier Імператорський стаут	24,0%, 10,5%	Україна	3.5

До дегустації я в принципі і ставив на Molotov Porter як переможця в даній категорії. Це пиво від мікроброварні Molta Birra з Іспанії і є дуже охмеленим, що робить його ближчим до black IPA, ніж до портерів. Срібний призер - сухий стаут Stouterik теж досить легко вгадувався всліпу серед інших учасників завдяки ароматичним хмелям і від мене теж отримав найвищу оцінку. Щодо невдах - то Lausitzer'у я прогнозував останнє місце, бо вже стикався з ним. А от імперський стаут від мініпивоварні з Харкова здивував. Варять вони його раз на рік і минулого року він був ніби нормальним. Тут же був водянистим, кислуватим, як вишневий компот, без алкогольності, що дуже дивно для таких характеристик - все-таки 10.5% алкоголю.


Балтійські портери

Місце	Назва	ТТХ	Країна	Сер. оцінка
1	Pardubický Porter	19,0%, 8.0%	Чехія	7.7
2	Grand Imperial Porter	18,0%, 8.0%	Польща	7.4
3	Porter Warmiński	21,0%, 9.0%	Польща	7.2
4	Скіфський стан	20,0%, 8,0%	Україна	7.1
5	Лидское Портер	17,0%, 6,2%	Білорусь	6.8
6-7	Okocim Porter Mocno Dojżałe	22,0%, 8,9%	Польща	6.7
6-7	Ciechan Porter	22,0%, 9,0%	Польща	6.7
8-9	Аливария Портер	17,0%, 6,5%	Білорусь	6.4
8-9	Львівське Портер	20,0%, 8,0%	Україна	6.4
10	Lwówek Porter	18,0%, 8,5%	Польща	6.2

Тут розкид оцінок не такий вже і великий, всі портери ідеально лягли в категорію. Хочеться відзначити досить високе місце "Скіфського стану" - портер, що був зварений обмеженою кількістю до міжнародної зустрічі колекціонерів, що проходила на початку вересня в Запоріжжі. Витримка пішла йому на користь. Маю ще таку пляшечку вдома, подивимось, чи дійсно із витримкою він стає кращим )

Flying Dog Easy IPA

Flying Dog Easy IPA
алк. 4.7%

Ще одне пиво від американців з Меріленда. Позиціонується як Session IPA - стиль, який з'явився зовсім недавно. Його суть - зберегти найкращі якості IPA (аромат та смак) при меншому вмісті спирту. Пиво все-таки алкогольний напій і з ним потрібно бути обережним.  Session IPA дозволяє за вечір випити більше улюбленого сорту. Easy IPA - ідеальне пояснення, що таке Session IPA )

Тепер до самого пива - прозоре, світло-солом'яного кольору, піна не дуже тримається, залишаючись тонкою плівкою на поверхні. Аромат хороший, насичений, відчувається ще при наливі з пляшки - класичні для ІРА тропічні фрукти, серед яких превалюють лимон та мандарини. Гіркота на рівні (все-таки 50 IBU!), хміль добре відчутний, баланс пива хороший - лимонна цедра, ті ж мандарини, трішки солодкавості манго і нотки бісквіта. Післясмак тягнеться приємною освіжаючою гіркотою.

Хороше пиво, такий собі 'літній' варіант :)

І як завжди - чудернацьке оформлення етикеток :)

Правда. Beer Theatre

Lokal, витримавши театральну паузу, привідкриває завісу. А мені вдалось проникнути за лаштунки і подивитись як виглядатиме майбутня пивоварня.
Всередині нас зустрів запах фарби та лаку і щойно завезені коробки з пивом. До відкриття ще не готові, але робота ведеться дуже активно. Але про все по порядку ...

Новий заклад матиме назву "Правда. Beer Theatre" і як саме це виглядатиме - ще достеменно невідомо. Нам же показали майбутнє серце - пивоварню і розповіли про продукт.

По-перше, що цікаво, матимуть лінію розливу в скляну пляшку і весь перший поверх буде віддано під магазин, де можна буде купити як пиво, так і іншу атрибутику.

Використовуватимуть обладнання чеської фірми MBA 21, яке, як нам сказали, стоїть на багатьох пивоварнях у Бельгії. Варочний котел буде на першому поверсі за склом і всі відвідувачі матимуть змогу спостерігати за процесами затирання, варки та відбору дробини.

Варниця на 2т, а в підвалі - 23 ЦКТ такого ж об'єму. Є ще 8 форфасів, з яких пиво подаватиметься на 5 станцій розливу в самому ресторані

Перша варка планується вже зовсім скоро. Матимуть в асортименті 4 сорти - 3 постійні (Belgian Strong Pale Ale, охмелений Tripel або щось на кшталт Belgian IPA) і 1 сезонний, присвячений різним подіям чи святам. Також планують робити "гостьові" варки, запрошуючи світових пивоварів (наскільки мені відомо - наступного тижня приїздить головний пивовар Brasserie de la Senne, тієї, яка варить Taras Boulba, Stouterik і інші чудові сорти).

Як я писав вище - першої варки ще не було, тому відкриються без власного пива. Вже завезено КЕГи з розливним XX Bitter, Guldenberg, Zinnebir - це з того, що бачив на власні очі, думаю всього там набагато більший асортимент.

А ще сюрприз - Herberg Tripel від невеличкої сімейної пивоварні в Бельгії. Кажуть, що це вперше це пиво було експортоване за межі Бельгії. Ну що ж, чекаємо відкриття, щоб скуштувати смачного пива.

Зустріч з Ніно Баселле (De Ranke)

Можливо, ще не всі знають, але мережа Lokal незабаром відкриє свою пивоварню. Чутки і легенди про це ходять вже давно, але вчора мав змогу відвідати її і заодно поспілкуватись з головним пивоваром і власником броварні De Ranke Ніно Баселле.

 Зустріч з Ніно проходила в майже неформальній обстановці у формі лекції. Розповідав як пиво змінювалось на його очах - з часів, коли він почав його пити у 14 років до теперішнього дня. Адже Бельгія - батьківщина унікальних пивних стилів, деякі з яких не мають аналогів у світі. Пиво змінювалось в гірший бік - стаючи менш гірким і більш "нейтральним", щоби догодити більшому колу покупців. Малі тралиційні пивоварні поглинались великими корпораціями, для яких прибуток був на першому місці.

На думку ж Ніно, пиво має бути гірким, непастеризованим. Саме з таким баченням двоє друзів, домашніх пивоварів у середині 90-х заснували невеличку пивоварню. Спочатку вони існували як "контрактна" броварня - орендуючи потужності для варок у однієї з місцевих пивоварень, але з часом дожились і до власних потужностей.

На фото праворуч Ніно - Юрій Заставний, один з натхненників цього проекту (пивоварня Локалю) та один з майбутніх пивоварів. Більше інфи - в його блозі. Але про саму пивоварню - дещо пізніше.

Повертаючись до De Ranke - зараз вони мають в своєму асортименті 9 постійних сортів (три з яких є доступні у Львові - Guldenberg, XX Bitter та Noir de Dottingnies) та кілька "сезонних" і своє пиво експортують у понад 30 країн світу, включаючи США, в яких крафтова революція відбулась ще більше 30 років тому і те, що пиво від De Ranke там користується популярністю - багато про що говорить. Спеціально для американського ринку було випущене пиво XXX Bitter - більш гірка версія XX Bitter, шляхом використання на 50% більше шишкового хмелю при варці (при цьому IBU зросло "всього" на 10%).

До речі, на імпровізованому фуршеті після лекції був доступний також Saison від De Ranke, а також їхній Kriek de Ranke, тому, думаю, що вони будуть продаватись і в "Пошті на Друкарській" незабаром.

Мені особисто вдалось поговорити з Ніно кілька хвилин. Він був в Україні лише 3 години, 2 з яких провів на різних зустрічах і півгодини - в дорозі з аеропорта до центру. Уточнив в нього про Guldenberg, бо ratebeer і beeradvocate різняться у стилістиці цього пива. Ніно сказав, що це більгійський тріпель, тому beeradvocate його правильно класифікує і я в себе відніс його до правильної категорії.

А ще в Україну заїхав і розливний варіант XX Bitter та Guldenberg, який лише 3-го грудня забрали з самої броварні. Тому незабаром буде можливість скуштувати свіжого смачного пива.

Аббатське пиво з Іспанії

Legado De Yuste
алк. 6.5%

"Перше аббатське пиво Іспанії" - саме так це пиво позиціонується. Аббатське, тому що, якщо вірити розповіді на контретикетці, зварене за старовинними рецептами фламандських монахів, привезеними Карлом V, який доживав свої дні в монастирі в Юсте.

Виготовлено на пивзаводі Grupo Cruzcampo SA, що належить до Heineken Espana.

Пиво бурштинового кольору з червоним відтінком. Піна "правильна" для бельгійських (чи, як в цьому випадку, - псевдобельгійських) пив, стійка, мілкозерниста. Виглядає досить непогано.
Аромат солодовий і дещо фруктовий, кислуватий, грушево-яблучний, трошки алкогольний. Тіло пива солодове, з тією ж фруктовістю і алкогольністю на фоні, хмелю малувато. Післясмак різкий, але недовгий. П'ється тяжкувато.

Schneider Weisse Tap 5 Meine Hopfen-Weisse

Schneider Weisse - Tap 5 (Meine Hopfenweisse)
алк. 8.2%

Одне з найцікавіших пив, що вдалось скуштувати за останній час. Власний імпорт "Сільпо", який завіз багато нового пива - цікавого і не дуже. Лінійка німців Schneider Weisse однозначно вартує уваги.

Meine Hopfenweisse - результат співпраці головного пивовара Schneider & Sohn Ганса-Пітера Дрекслера з головним пивоваром американської крафтової Brooklyn Brewery Гаретта Олівера.
Цікава суміш німецького пшеничного пива з ароматичним хмелем. Як пише на офіційному сайті в описі цього пива "Hoppy fireworks – a new wheat beer style."

Досить мутне, брудно-жовте з високою стійкою піною. Виглядає в бокалі класно. Хміль одразу ж дає про сбее знати в ароматі - тут і цитруси, трішки тропічних фруктів, далі все ж з'являється трішки спецій, хліб, банановість, нагадуючи, що це таки вайсбір. На смак трошки солодкаве, медове, трошки цитрусовий. Післясмак довгий, кремовий з яскравими вкрапленнями того ж хмелю. Побачив, що алкоголю тут аж 8.2%, коли чекінив пиво в Untappd і був вражений - ні в смаку, ні в ароматі, ні в післясмаку нема спиртозності, алкоголь замаскований прекрасно.

Пиво "офіційно" належить до стилю вайценбок (хоча зустрічав в різних джерелах Weizen IPA) і раніше тут моїм фаворитом був Weihenstephaner Vitus. Але це - явно крута штука, особливо якщо врахувати, що Vitus'а ще потрібно пошукати, то Tap 5 можна взяти в найближчому "Сільпо".

Brouwerij The Musketeers - Troubadour Blond

Troubadour - Blond
алк. 6.5%
Буду потроху вертатись до пивних оглядів. Випитого пива трохи назбиралось та і нового є досить, чекає своєї черги.

Отже, пиво, яке було випите одного теплого літнього дня. Це ще одне творіння бельгійців-мушкетерів з Brouwerij The Musketeers - блонд, хоча beeradvocate.com відносить його до Belgian Pale Ale.

На вигляд пиво класне - жовто-золотистого кольору, як сік. Піна як видно на фото висока і стійка, тримається довго. Аромат досить яскравий - цитрусово-апельсиновий коктейль, розбавлений кислинкою від дріжджів. З першого ж ковтка відчувається, що карбонізація висока, пощипуюча. Пиво п'ється легко, незважаючи на відчутний вміст алкоголю. Смак дещо солодкавий, фруктовий, післясмак сухий, трішки гіркий, з нотками апельсинової і лимонної цедри. Класна штука

R2D2 і кропивне з Хортиці

Давно не писав про домашнє пиво. Недавно мав змогу скуштувати 2 сорти від знайомого колекціонера і по сумісництву - домашнього пивовара Іллі із Запоріжжя.
Одне - з використанням кропиви, інше - american pale ale з сухим охмеленням хмелем Apollo.

Для цього пива кропиву збиради на острові Хортиця (як я вже писав вище)
фото - з фейсбука Іллі


Filthy Beard - Stinger
алк. 3.8%, 10.0%
Аромат доволі свіжий, кропива добре відчувається в запаху. До речі, при варці також було використано імбир. П'ється доволі (густина 10%), відчувається легка кислинка, гіркота, пощипування язика і піднебіння (від кропиви ?). Гіркота продовжується в післясмаку, залишаючи приємне враження. Цікавий екземпляр


Filthy Beard - R2D2
алк. 5.0%, 13.5%
Виглядає класно - темно-бурштиновий колір, невисока стійка піна. Після відкриття пляшки кімнату заповнюють казкові аромати - тропічні фрукти (грейпфрут, мандарин), квітково-цитрусові нотки (дається взнаки сухе охмелення, все-таки Apollo має 19% альфа-кислот). Тіло пива достатньо густе, але п'ється добре. В смаку цитрус, гіркота, яка більше посилюється в післясмаку і довго і приємно тягнеться.
Це не перше пиво від Іллі, яке я п'ю - до цього були ще червоний ірландський ель, зварений до дня святого Патріка і dunkelweizen. Ірдандський ель був одним з перших експериментів і був дуже "домашній", з маслянистітю та неприємною гіркотою, а от темний вайцен не пережив дорогу, тому він без оцінок. А от ці 2 сорти залишили приємні враження.

Happy #IPAday!

Як виявилось, сьогодні день Індійського світлого елю (IPA), з чим вас і вітаю!

Stone - Ruination IPA
алк. 7.7%
Пиво має цікаву історію. Пивовари зі Stone до своєї річниці випускали святковий сорт пива з кожним роком збільшуючи дозу хмелю, яку вони використовували для варки. І от на п'яту річницю вирішили, що подальше охмелення пива не має сенсу, а сам сорт так сподобався всім, що його вирішили випускати на постійній основі під назвою Ruination.
В себе на сайті вони називають це пиво "A liquid poem to the glory of the hop" - рідка поема, що прославляє хміль.
Штука дійсно класна - гіркота зашкалює, карбонізація висока, пощипує язик, післясмак довго гірчить аж до піднебіння. Тим, хто не любить гірке пиво, напевно, не сподобається, а от мені дуже сподобалось. Моє перше знайомство з американськими крафтерами зі Stone пройшло досить успішно.


Коротеньке відео, де засновники Stone розповідають про це пиво.

Чернігівське б/а+максимум

Одним з найбільш очевидних способів отримання етикетки в колекцію - це власноруч зняти її з випитого пива. Тому довелось взяти на пробу 2 сорти від Чернігівського - безалкогольне та Maximum. Етикетки з футбольної акції присвяченої ЧС в Бразилії. Взагалі Maximum - це монстр від SunInBev Україна з вмістом алкоголю цілих 9.8%. Як Чернігівське додумалось до такого сорту і хто його цільова аудиторія - я не розумію. Але майже у всіх акціях воно бере участь і колекціонери мучаться з ним заради нової етикетки.


Пити його просто так я не став, а оскільки була потрібна ще й етикетка від безалкогольного, вирішив поекспериментувати - змішати їх двох, щоб отримати щось не таке міцне. Алкоголь звичайно не так відчувається як в звичайному Максимумі (його до цього пив раз в житті, коли воно лише з'явилось і після цього не доторкався до нього :)), але безалкогольне дає всьому напою смак солодкої водички. Не допив - експеримент провалено.

Сніданок бірґіка

Мikkeller - пивоварня, заснована в 2006 році Міккелем Борг Бйоргсе (не знаю як правильно транслітерується його ім'я з данської Mikkel Borg Bjergsø). Хоча, насправді Міккель не має власної пивоварні, а є контрактним або так званим пивоваром-циганом, варячи своє пиво на обладнанні інших пивоварів. Він дуже любить експериментувати, маючи в асортименті майже всі відомі сорти та їх комбінації. Історія Міккелер - історія про те як стати зіркою крафтового пивоваріння, не маючи власної пивоварні.

Mikkeller - Beer Geek Bacon
алк. 7.5%
Мій перший сорт від Міккеллера - пиво з серії Beer Geek, а саме Bacon. Це вівсяний стаут з кавою та копченим солодом, іншими словами - "копчена" версія іншого пива від Міккеллер Beer Geek Breakfast. В ароматі копченість відчувається дуже добре, крізь дим пробивається кава. Піна шикарна, стійка, кремової консистенції, кольору брудного снігу. Тіло пива густе, шовковисте - як кисіль по консистенції. В смаку - ті ж копчені солоди, гіркий шоколад і кава. Таке враження, ніби шматок бекону запиваєш кавою - все збалансовано і солодкавість чи гіркота не випирають, дуже цікава штука. Напевно, так смакує сніданок англійця (чи вони снідають чаєм з молоком ?). Любителям раухбірів мало би сподобатись.


До речі, це не якесь там "живе" пиво, яке вмирає за 7 днів. Тут термін зберігання - 5 років, до 2019-го.

І до речі, нещодавно Mikkeller з'явився і в Україні. То й же GoodWine продовжує тішити вітчизняних любителів пива світовим крафтом.
 - American Dream (Premium lager, 4.6%) - 62 грн.
 - Aroii (Schwarzbier, 5.0%) - 62 грн.
 - Betelgueze (Gueuze, 5.5%) - 169 грн
 - Big Worster (Barley Wine зброджений шампанськими дріжджами, 16.5%) - 149 грн
 - Green Gold Gluten Free (безглютеновий India Pale Ale, 7.0%) - 65 грн.
 - Texas Ranger — (Porter з перцем чіллі, 6.6%) - 65 грн.
 - Vesterbro Pilsner (Pilsener, 5.6%) - 62 грн.
 - Cafe Viking 25th (India Pale Ale, 6,6%) - 65 грн.
 - Koppi Citra & Michiti (India Pale Ale, 6.9%) - 65 грн.
 - Sally Monroe (Low Alcohol, 2.4%) - 57 грн.
 - Tomahawk Single Hop IPA (India Pale Ale, 6.9%) - 65 грн.

Стамбульська спека

Не встиг повернутись зі Стокгольма як мене занесло в Стамбул.
Стамбул - місто мечетей і котів, кальянів і кави. Дуже спекотне, місцеве населення мало знає англійську, а якщо і знають - то зрозуміти щось важко :), правда, трапляються і російськомовні, тому порозумітись можна. Зате всюди у громадському транспорті є кондиціонери, що робить поїздки досить комфортними.
Ну і далі купа непивних фоток.



























































Трохи котиків вам в стрічку








Ну і вкінці те заради чого власне і їздив - концерт Metallica


Якість фото зашкалює, але Хеттфілда розібрати можна


і відео (не моє)