New Year - New Beer

Mikkeller Big Worster
алк. 16.5% 

Продовжую хорошу традицію святкування Нового року без шампанського, зате зі смачним пивом. І якщо минулого року це був класний Goudenband від бельгійців Liefmans, то цього року я наливав в бокал ячмінне вино Big Worster, зброджене шампанськими дріжджами до 16.5% алкоголю (хоча перші варки мали ще більше - 17.3% спирту).

Золотисто-помаранчева рідина покривається тоненькою білою піною, яка швидко зменшується в товщині до плівки. З бокалу вивільняється складна ароматика - суміш сухого шампанського, карамельок, меду і все це огорнуте алкогольними тонами.

На смак дещо солодкаве, винне, є щось від сидру, шампанського, білого вина, алкоголь, звичайно відчутний, але дуже м'який та делікатний як для такої міцності. П'єтсья на диво нормально, хоча великий ковток зробити тяжко, та і навіщо - таким пивом треба насолоджуватись поволі.

Можливо, дещо не вистачає хмельку - все ж таки стиль заявлений як барлівайн в американському стилі, але це сповна компенсується цікавим ароматом та смаком. До речі, наразі - найміцніше пиво, яке доводилось пити :)

Золотий Сhimay

Chimay Dorée
алк. 4.8%

Dorée, що в перекладі означає "Золоте", від трапістської броварні Chimay довгий час варилось монахами лише для власного споживання. У 2007 році його можна було спробувати розливним в аббатському кафе Auberge de Poteaupré при монастирі під назвою "Speciale De Poteaupré", а з 2013 розпочався вже повноцінний продаж в пляшках.

Щодо самого пива - то воно золотаво-жовтого кольору з невисокою бульбашковою піною. Ще після відкриття пляшки по кімнаті розповзається насичений аромат спецій, з бокалу ж він стає сильнішим, дещо пшенично-хлібний, коріандровий. В смаку ж прянощі переплітаються з бісквітністю і хмелевою гіркотою. Пиво досить питке, але багате, як для 4.8% алк.

Римські канікули

Raduga Roman Holidays
алк. 5.0%

Польський контрактний бровар Raduga дає своїм пивам різні кінематографічні назви і сьогоднішнє пиво - Roman Holidays відсилає нас до фільму 1953 року з Одрі Хепберн. Але цікаве воно не цим, а тим, що по стилю, який вказують пивовари на етикетці - це black witbier (чорний вітбір). Ніколи до цього не доводилось зустрічати пива в такому стилі, але якщо дункельвайцени - звичайна річ, то чому не зварити нуарвітбір :)

Окрім, в принципі стандартних для вітбірів, коріандру та цедри апельсина, тут використано шоколадний солод, а з хмелів - німецький Magnum та новозеландський Wakatu. Заявлена гіркота - 20 IBU.

Отже, переливаємо в бокал - пиво чорного кольору, непрозоре, пінка тонка, ніжна, не дуже стійка. В ароматі явно відчувається шоколад і на фоні легкі цитрусові ноти (напевно від охмелення Wakatu). Насправді, від класичного вітбіру тут мало, що є. Ну що ж - пробуємо. В смаку вже шоколадність урівноважується цитрусовою кислинкою, п'ється добре. Читав, що дехто порівнює це пиво з black IPA по стилістиці, але мушу не погодитись. Так, охмелення є, але до IPA явно не дотягує. А так загалом - цікава варіація на тему witbier.

Попити пива з Kjetil Jikiun

Щось останнім часом не дуже є часу писати, але місяць тому, 31-го липня, у світі крафтового пива сталась подія, яку тяжко було обійти - Kjetil Jikiun, натхненник, засновник і головний пивовар Nøgne Ø залишив компанію. Наскільки я розумію, то причиною такого рішення стали розбіжності в поглядах з новими власниками (в 2013 більше 50% акцій були продані норвезькому пивному гіганту Hansa Borg Bryggerier). Але він не збирається відходити від пива і пивоваріння, а відкриватиме нову пивоварню і винокурню на о. Кріт.

Любителі Nøgne Ø навіть влаштували флешмоб, де пропонували 31-го липня 2015 року підняти келих будь-якого пива Nøgne Ø за К'єтіла.  До цього флешмобу я, звичайно, долучився, але сьогодні не про це, а про те, як більше року тому попили з ним пивка в Києві.

Ці посиденьки відбулись в рамках зустрічі, організованої GoodWine і хоча саме пиво від Nøgne Ø ті ж GoodWine почали продавати дещо раніше, все ж було цікаво зустрітись з його автором. Аудиторія підібралась така, що обійшлись без перекладача, тому вийшло не як офіційна презентація, а як простий діалог під смачне пиво.

Перед тим як стати революціонером у світі крафтового пива К'єтіл був звичайним пілотом цивільної авіації і завдяки цьому мав змогу познайомитись з пивом різних країн. Найбільше його вразило пиво зі США (де крафтова революція розпочалась вже давно) і нічого подібного в Норвегії на той час не було. Саме зі Штатів він і привіз обладнання і інгредієнти для домашнього пивоваріння і розпочав експерименти вдома. Інші норвезькі домашні пивовари варили свої пива в британських та німецьких традиціях, тоді як К'єтіл черпав своє натхнення з американських практик.

Але не все спочатку йшло гладко - найкращий ІРА, який він зварив вдома, провалився на конкурсі домашніх пивоварів - ні жюрі, ні інші учасники не сприйняли такого гіркого і новаторського пива. Та це не відбило бажання займатись пивом і у 2002 році К'єтіл залишає польоти і відкриває у місті Ґрімстад пивоварню. Назва взята з поеми Генріка Ібсена і буквально перекладається як "голий острів", острів без рослинності.

Зустріч проходила в форматі дегустації, де учасники спробували Lemongrass, Wit, Havrestout, India Pale Ale, Two Captains Double IPA, кисляк Tindved і монстра Horizon Tokyo Black (який є колаборацією між Mikkeller, BrewDog та Nøgne Ø). Про це напишу колись пізніше (я надіюсь), але був ще приємний сюрприз - пиво, яке не продавалось в Україні - Skog & Mark.

Nøgne Ø Skog & Mark
алк. 6.5%
 

Це пиво було розроблено разом і для готелю Sundvolde. За мету було поставлено зварити пиво, яке би передавало дух Норвегії, для цього перепробували різні локальні інгредієнти і зупинились на 4-х: кропива, любисток, лаванда і гілки ялини.

На колір - солом'яне, непрозоре з невисокою піною. Аромат свіжий, лісовий, сосновий з нотами трав і лимонної цедри - дуже цікаво. П'ється дуже легко, незважаючи на 6.5% алк. Залишає відчуття свіжості завдяки хорошому балансу - ні лаванда, ні кропива не виділяються. Цікавий pale ale.

А ще Nøgne Ø виготовляє саке. Їм власне була цікава сама технологія виробництва цього напою, яка схожа на технологію виробництва пива, тому в асортименті Nøgne Ø і з'явився такий напій.

Потужне закінчення цікавого вечора.

Iron Maiden Trooper

Результат співпраці музикантів з Iron Maiden і британської броварні Robinsons вийшов у 2013 році, але скуштувати мені його випало аж в 2015, пляшечка була привезена з Варшави, куди я їздив на концерт AC/DC, а не Iron Maiden :)

Спочатку коротке відео, де Брюс розказує про історію створення цього пива.

 

Robinsons Trooper
алк. 4.7%

Пиво належить до стилю ESB (Extra Special/Strong Bitter), звичайно нічого особливо strong тут нема, просто ординарні біттери повинні, згідно специфікації, мати ще менше алкоголю.

Отже, пиво мідно-бурштинового кольору з невисокою, не дуже стійкою жовтуватою піною. В ароматі карамель, солодкавість, крізь яку пробивається хміль. Тут, до речі, використані англійські Bobec і Goldings та американський Cascade. Тіло пива насичене, солодове, але п'ється досить легко, післясмак з приємною гірчинкою - цікаве поєднання хмелів.

В принципі, для любителів крафту і яскравих американських хмелів може здатись нудним і не цікавим, а мені сподобалось - легке, ненав"язливе, для посиденьок в пабі і перегляду футболу.

BrewDog + Stone + Magic Rock = Magic Stone Dog

BrewDog Magic Stone Dog (collaboration with Stone and Magic Rock)
алк. 5.0%

Цікава колабораційна варка шотландців BrewDog з американцями Stone Brewery та англійцями Magic Rock Brewing. Результатом такої співпраці вийшло пиво, яке отримало ім'я зі шматків назв броварень - Magic Stone Dog, і самі автори відносять його до стилю Saison Pale Ale Hybrid - тобто щось на межі сезону та пейл елю. Зі стилістикою таки проблеми - beeradvocate відносить його до american pale ale, untappd - до saison, а от ratebeer - до загального belgian ale. Я в своєму списку розміщу його в категорії Saison / Farmhouse ale.

Колір гарний, грейпфрутового соку, пінна шапка висока, стійка і легка. В ароматі магічного песика зразу можна відчути найкраще з двох світів - освіжаюча лимонна кислинка, прянощі, дріжджовий бельгійський характер від saison'у та грейпфрутова хмелевість від american pale ale. Смак - мікс з лимонних льодяників, ананасу, гвоздики. Американські хмелі Amarillo та Simcoe смачно і освіжаюче розкриваються в післясмаку, але заявлених 40 IBU зовсім не відчувається. 

Дуже питкий, свіжий літній варіант.

Guinness Dublin Porter

Guinness - це не лише всесвітньо відомий стаут. Зовсім недавно вони запустили так званий The Brewers Project - проект, в рамках якого випускатимуться пива, рецепти яких знайдені в пивоварських нотатках і щоденниках на їх пивоварні (ну принаймні так пишуть на етикетці)

Першими були Dublin Porter та West Indies Porter. Мені привезли знайомі з поїздки в Ірландію Dublin Porter.


Guinness Dublin Porter
алк. 3.8%

Етикетка каже, що цей рецепт датується 1796 роком. Знову ж цікаво чому така різниця в оцінках на ratebeer та beeradvocate для цього сорту.

Ну що ж - переливаємо в бокал. Виглядає як і їхній стаут - темний, чорнезний, правда от піна не така білосніжна і кремова, бруднувата, середньозерниста з вкрапленнями великих бульбашок. Правда, вартує зазначити, що тут немає кульки з азотом, який і робить стаут таким як він є в банці.

В ароматі - трошки кави і чорного шоколаду. Смак як продовження аромату - та ж кава, карамелька і молочний шоколад. Тут всього 3.8% алкоголю і п'ється легко, створюючи враження водянистості, легкого тіла. Очікував більшого, але якщо розглядати як сесійний, літній варіант - то цілком нормальний екземпляр