R2D2 і кропивне з Хортиці

Давно не писав про домашнє пиво. Недавно мав змогу скуштувати 2 сорти від знайомого колекціонера і по сумісництву - домашнього пивовара Іллі із Запоріжжя.
Одне - з використанням кропиви, інше - american pale ale з сухим охмеленням хмелем Apollo.

Для цього пива кропиву збиради на острові Хортиця (як я вже писав вище)
фото - з фейсбука Іллі


Filthy Beard - Stinger
алк. 3.8%, 10.0%
Аромат доволі свіжий, кропива добре відчувається в запаху. До речі, при варці також було використано імбир. П'ється доволі (густина 10%), відчувається легка кислинка, гіркота, пощипування язика і піднебіння (від кропиви ?). Гіркота продовжується в післясмаку, залишаючи приємне враження. Цікавий екземпляр


Filthy Beard - R2D2
алк. 5.0%, 13.5%
Виглядає класно - темно-бурштиновий колір, невисока стійка піна. Після відкриття пляшки кімнату заповнюють казкові аромати - тропічні фрукти (грейпфрут, мандарин), квітково-цитрусові нотки (дається взнаки сухе охмелення, все-таки Apollo має 19% альфа-кислот). Тіло пива достатньо густе, але п'ється добре. В смаку цитрус, гіркота, яка більше посилюється в післясмаку і довго і приємно тягнеться.
Це не перше пиво від Іллі, яке я п'ю - до цього були ще червоний ірландський ель, зварений до дня святого Патріка і dunkelweizen. Ірдандський ель був одним з перших експериментів і був дуже "домашній", з маслянистітю та неприємною гіркотою, а от темний вайцен не пережив дорогу, тому він без оцінок. А от ці 2 сорти залишили приємні враження.